Секції для дорожнього огорожі

Тип огорожі 11ДО-2 11ДО-4 11ДД-2 11Д4-4 балка СБ-1.

У справжніх технічних умовах відбиті вимоги до головних функціональних властивостей огорож, що утримує здатність, динамічному прогину та робочої ширини, а також безпеки для людей, що перебувають у утриманому транспортному засобі та безпеки вибігу, що утримує транспортний засіб для інших учасників дорожнього руху.

Основною класифікаційною ознакою, що дає змогу відносити дорожні огорожі до того чи іншого класу (підкласу), є призначення огорож. Крім того, використовуються такі ознаки:

розташування огорожі (визначає групи та підгрупи);

принцип роботи огорожі (визначає тип конструкції дорожнього огорожі);

різновиду з конструктивного виконання (випереджають різновиди конструкцій).

Конструкції огорож розділяються за класами (підкласами) та групами (підгрупами).

За призначенням дорожні огорожі поділяють на два класу — утримувальні (для автомобілів і пішоходів) й обмежувальні (для пішоходів і тварин).

Дорожні утримувальні огорожі для автомобілів за призначенням поділяють на два підкласи — бічні та фронтальні. Бічні огорожі утримують і коригують траєкторію руху під час бокового удару під гострим кутом до осі огородження. Фронтальні огорожі утримують автомобіль і гасять енергію удару як у разі удару збоку, так і в торець (в передню сторону) під кутом, близьким до 90°.

За умов розташування утримувальні огорожі для автомобілів бічні поділяють на дві групи — дорожні та мостові, кожна з яких складається з підгруп:

одностороння огорожа (утримує автомобіль, удар якого об огорожу може бути з одного боку, встановлюється з боків дороги або роздільної смуги);

двостороння огорожа (утримує автомобіль, удар якого об огорожу може бути з двох сторін, встановлюється по осі роздільної смуги).

Утримувальні огорожі для автомобілів фронтальні за умовами розташування також поділяють на дві групи — дорожні та мостові, кожна з яких складається з підгруп: одностороння огорожа (утримує удар автомобіля, що рухається смугами одного напрямку руху), що встановлюється під час розділення потоку автомобілів,

двосторонні огорожі (утримує удар автомобілів, що рухаються смугами різного напрямку руху), що встановлюються на початку та кінці роздільної смуги.

Дорожні утримувальні огорожі для пішоходів за умовами розташування поділяють на дві групи — дорожні (встановлювані на краю обочини) і мостові (встановлювані на краю тротуарів мостових споруд). Оградження для пішоходів призначені для запобігання падінню пішохода в ограджувану зону.

За принципом роботи дорожні, що утримують огорожі, підробляють на такі типи:

а) бічні огорожі для автомобілів:

бар'єрні (енергія удару гаситься завдяки пружній деформації матеріалу конструкцій);

бордюрні (енергія удару гаситься завдяки опору коліс і підвіски автомобіля, що забезпечує корекцію траєкторії руху);

парапетні (енергія удару гаситься завдяки підійманню коліс, що зменшує перекичувальний момент);

комбіновані конструкції, що є комбінацією типів, відомих вище;

б) фронтальні огорожі для автомобілів:

телескопічні (енергія удару гаситься переважно завдяки тертя під час проходження одних елементів конструкцій в інші);

пружні (енергія удару гаситься переважно завдяки пружним, еластичним і пружним деформаціям матеріалу);

наливні (енергія удару гаситься завдяки опору ємностей із водою або іншим рідким або в'язким речовинам);

комбіновані конструкції, що є комбінацією типів, відомих вище;

типи конструкцій із іншими принципами гасіння енергії;

в) Утримувальні огорожі для пішоходів:

поручні парапетні (недеформовані конструкції);

перила бар'єрні (зовнішний розрахунковий вплив сприймається пружними деформаціями всіх елементів конструкції — стійок, поручня, заповнення);

перила стоякові (зовнішний розрахунковий вплив сприймається переважно пружними деформаціями стійок);

комбіновані конструкції;

інші типи конструкцій.

Класифікація дорожніх утримувальних огорож із конструктивного виконання (відома конструкцією) може бути призначена в галузевих документах або документах, розроблених для конкретного виробу, типу або групи виробів (наприклад, у технічних умовах).

Під час приймання в експлуатацію ділянок автомобільних доріг і вулиць та реалізації заходів щодо вдосконалення організації дорожнього руху треба контролювати дотримання наступних вимог.

4.1. На виїзді автомобільної дороги бар'єрна огорожа встановлюється на відстані 0,5-0,85 м від бровання земляного полотна до стійки бар'єрного огорожі, парапетна — на відстані 0,50 м від брівки земляного полотна до ближнього краю парапетного огорожі і не менш ніж 1,00 м від крайки проїжджої частини до лицьової поверхні балки огорожі або до ближнього краї парапетного огорожі (застосунок 1, рис. 2 а).

За наявності на з'ємі або скосі насипи масивної перешкоди, парапетна огорожа встановлюють на відстані 0,30-0,50 м від неї (застосунок 1, рис. 2ж).

На роздільній смузі автомобільної дороги бар'єрна або парапетна огорожа встановлюється на відстані не менш ніж 1,0 м від крайки проїжджої частини (Застосунок 1, рис, 2б, у, і).

Під час розміщення між бровкою земляного полотна і зовнішнім краєм тротуару бар'єрна огорожа встановлюється на відстані не менш ніж 0,5 м від брівки земляного полотна до стійки огорожі та на відстані не менш ніж 0,1 м від поздовжньої осі балки огорожі до тротуару (застосунок 1, рис. 3 в-ї). Водночас відстань від зовнішнього краю тротуару до брівки має становити не менш ніж 1,0. м.

На газоні бар'єрна огорожа встановлюється на відстані 0,05-0,10 м від бортового каменю до лицьової поверхні балки огорожі (застосунок 1, рис. 3 а, б).

На тротуарі бар'єрна огорожа встановлюється на відстані 0,05-0,10 м від бортового каменю до лицьової поверхні балки огорожі (застосунок 1, рис. 3 ж).

На мостовій спорудинні без тротуарів або службових проходів бар'єрна огорожа встановлюється на відстані не менш ніж 0,4 м від краю плити до стійки огорожі (застосунок 1, рис. 2 к), на мостових спорудах із тротуарами або службовими проходами — на зовнішньої межі смуги безпеки.

4.2. Балки бар'єрного огорожі в межах усієї довжини мають бути постиковані болтовими з'єднаннями. Водночас відхилення осі балки від її проєктного положення в плані не мають перевищувати 1:1000 від довжини стикованих балок.

У місцях початку огорож, що розділяють транспортні потоки одного напрямку, рекомендується використовувати спеціальні радіусні балки. У прикладі 2 ( рис. 8 а 8 В) наведений приклад застосування таких балок і їх характеристики.

Окремі блоки парапетних огорож також мають бути поєднані між собою.

Над деформаційними швами пролітних будівель мостових споруд має бути передбачена можливість відносного переміщення секцій балки або парапету (бордюра) на їх стику на величину розрахункових переміщень у деформаційному шві. Конструктивне рішення такого переміщення має бути регламентоване в технічній документації на огорожу на основі Рекомендацій [21].

У блоках парапетних огорож необхідно передбачати з'єднання, що перешкоджають зміщенню або нахилу блоків один щодо одного. Під час монтажу блоків їх відносне зміщення в плані та по висоті не має перевищувати 5 мм.

Парапетні огорожі не мають перешкоджати відведенню води з поверхні проїжджої частини, обочин (смуг безпеки) доріг і мостових споруд.

У місцях технологічних розривів роздільної смуги, розвороту, перетинів і примикань в одному рівні, у постів дорожньо-патрульної служби тощо допускається влаштовувати зниження балок або верхніх площин парапетних огорож до землі з ухилом 1:10.

Для забезпечення видимості утримувальних огорож у темну пору доби на них мають бути встановлені світловідбивачі, виготовлені за ГОСТ Р 50971 або за технічною документації, узгодженою з наглядом органом. Світловідбивачі треба розміщувати:

на бар'єрних огорожах з балкою (-ами) хвилястого профілю — у заглибленні в середній частині поперечного профілю балки (за наявності декількох рядів балок — у поглибленні середньої частини поперечного профілю нижньої балки);

на бар'єрних огорожах із балкою нехвильового профілю — над верхньою гранню верхньої балки або на опорі над нею;

на парапетних огорожах — на верхній площині огорож.

У разі гарячого оцинкування деталей у ванну способом товщина цинкового покриття має бути не менш ніж 80 мкм для основних деталей і 30 мкм для кріпильних деталей.

Під час цинкування термічним нанесенням товщина захисного шару має бути не менш ніж 120 і 60 мкм відповідно.

Під час оцінювання експлуатаційного стану дорожніх огорож перевіряють їхню конструктивну цілісність, надійність кріплення всіх елементів, наявність світловідбивних елементів, ступінь забруднення, висота встановлення.

Не допускається експлуатація залізобетонних елементів огорож із розкритою сіткою тріщин, відколами бетону до арматури, а дерев'яних і металевих елементів — з механічними пошкодженнями.

Особливу увагу необхідно звертати на замінені в процесі експлуатації зони тримання огорож унаслідок наїзду транспортного засобу. Балки мають бути безперервні та з'єднані між собою за ходом руху за допомогою рівномірних болтових з'єднань. Водночас болти мають мати напівкруглу головку. Не допускається замінювати болтові з'єднання, передбачені конструкцією, зварюванням (крім спеціально заявлених у технічній документації випадків). Замінені елементи огорож мають мати однакові з іншими аналогічними елементами огорожі розміри, зокрема розрахункову площу поперечного перерізу.

У огорожі, виготовленому з поцинкованого металу, під час заміни секцій балки допускається використовувати секції з неоцинкованого металу, пофарбовані в сірий (сріблястий) колір. В окремо взятому огорожі їх загальна довжина не має перевищувати 20% довжини огорожі.

Висота замінених секцій огорожі не має відрізнятися від висоти інших секцій.

Крім того, висоту встановлення огорож треба перевіряти після закінчення дорожньо-ремонтних робіт.

Основні вимоги безпеки, що пред'являються до утримувальних огорож у європейських стандартах EN 1317-1 та EN 1317-2

Під час випробування огорожі для підтвердження певного рівня утримувальної здатності мають бути дотримані такі вимоги безпеки (крім допустимого динамічного прогину та робочої ширини):

а) жодна з основних частин огорожі не має бути відділена від нього та становити серйозну небезпеку для інших транспортних засобів, пішоходів або робітників у зоні проведення дорожніх робіт;

б) окремі деталі огорожі не мають потрапляти в салон або кабіну транспортного засобу;

в) після взаємодії з огорожею транспортні засоби не мають перекинутися ані через огорожу, ані в бік проїжджої частини; центр ваги транспортного засобу не
має